Освіта - сьогодні. Кар'єра - завтра. Успіх - завжди!



Форми навчання


Відповідно до «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 161 від 02.06.1993 р., Навчання в університеті здійснюється за такими формами:

  • денна (стаціонарна);
  • заочна (дистанційна).

Денна (стаціонарна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня освіти або кваліфікації з відривом від виробництва.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Навчальний процес на денній (стаціонарній) формі навчання включає як роботу студентів на аудиторних заняттях, відповідно до розкладу занять, який затверджується на семестр (лекція; лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація) виконання індивідуальних завдань, самостійної роботи студентів, практичної підготовки, контрольних заходів.

Лекція належить до головного виду аудиторних занять, спрямованих на опанування теоретичного матеріалу. Лекції читають професори та доценти Університету і інших вищих навчальних закладів, відомі науковці та провідні спеціалісти, запрошені для читання лекцій. Лекції проводяться в одній або декількох групах у спеціально обладнаних аудиторіях.

Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях - аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів.

Практичне заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Практичні заняття проводяться у спеціалізованих навчальних кабінетах, оснащених необхідними засобами навчання, дидактичним забезпеченням тощо.

Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговорення за участю студентів, розв'язування завдань з їх обговоренням, розв'язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання.

Бали, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Семінарське заняття - форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, На семінарах викладач проводить обговорення попередньо визначених тем, а студенти готують відповіді на ключові питання теми курсу, які презентують у вигляді доповіді, виступу, електронної презентації тощо.

Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в спеціалізованих навчальних кабінетах.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами доповіді, їхні виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.

Отримані студентом бали за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Лабораторне заняття - форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних (спеціалізованих комп’ютерних) лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо).

Лабораторне заняття, як правило, включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань лабораторної роботи, оформлення індивідуального звіту з виконаної лабораторної роботи та його захист перед викладачем.

Бали, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Індивідуальні заняття проводяться з метою покращення індивідуального навчального рівня студента та виявлення його творчих здібностей.

Консультація - форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов'язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни.

Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових аудиторних навчальних занять. Вона сприяє вихованню у майбутніх спеціалістів необхідних їм навичок самостійності і творчості, а також максимальній індивідуалізації навчального процесу, активізації ролі студента як безпосереднього його учасника.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається програмою дисципліни, методичними посібниками, завданнями та вказівками викладача.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів передбачають можливість проведення самоконтролю з боку студента.

Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручників, навчальних та методичних посібників, конспектів лекцій, хрестоматій тощо.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни виконується у бібліотеці, методичному кабінеті, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах. У разі необхідності студенти отримують консультації з боку викладача.

Самостійна робота студентів включає, насамперед, такі традиційні форми:

  1. роботу з підручником, посібником, конспектами лекцій (у т.ч. конспекти в електронній формі, які містяться в базі електронних ресурсів університету на порталі «Прометей»), періодичною літературою з фаху;
  2. підготовку рефератів; розробку навчальних проектів з окремих курсів; виконання науково-дослідницьких робіт згідно з узгодженою з дисципліною тематикою.

До видів самостійної роботи, що виконуються студентами у позаурочний час можна віднести:

  • роботу з навчальною літературою, рекомендованою викладачем. Для виконання такого виду самостійної роботи студентів необхідно використовувати список рекомендованої літератури;
  • роботу з додатковою літературою, самостійно обраною студентом. В цьому мають допомогти відомості про додаткову літературу;
  • роботу з конспектами. Мається на увазі не тільки робота по засвоєнню відомостей, що містяться у конспекті, а також їхнє доповнення, а можливо і попереднє ознайомлення з матеріалом лекції;
  • виконання завдань з підготовки до семінарських (практичних) занять;
  • підготовку до лабораторних робіт. Для виконання цієї роботи студенти мають бути забезпеченими методичними вказівками щодо цих видів занять, а також відомостями про вимоги до підготовки до них;
  • самостійне засвоєння питань з тем, які не увійшли до лекційного матеріалу;
  • підготовку до контрольних заходів.

Однією з основних форм позааудиторної самостійної роботи студента є індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ). ІНДЗ оцінюється окремою кількістю балів.

Студенти з навчальних дисциплін, що вивчаються, виконують наступні види ІНДЗ:

  • конспект або реферат із певної теми дисципліни;
  • розв’язування розрахункових або графічних задач, ситуаційних задач тощо, різного рівня з теми або дисципліни в цілому;
  • курсова робота (курсовий проект);
  • складання анотацій на фахові наукові публікації, бібліографічного опису, тощо;
  • навчальний проект;
  • створення електронної презентації доповіді з тематики курсу;
  • огляд літератури з конкретної проблеми, тощо.

Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочою навчальною програмою для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

Практична підготовка студентів є обов'язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

Практична підготовка студентів здійснюється на сучасних підприємствах, в установах, організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров'я, культури, торгівлі і державного управління.

Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача університету та спеціаліста з даного фаху.

Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом підготовки за напрямом (спеціальністю).

Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року № 93.

Організація навчального процесу на заочній (дистанційній) формі навчання здійснюється вищим навчальним закладом згідно з державними стандартами освіти з урахуванням передбачених чинним законодавством пільг для осіб, які поєднують роботу з навчанням (Закон України «Про відпустки», ст. 15).