Освіта - сьогодні. Кар'єра - завтра. Успіх - завжди!
Глосарій
| ЄКТС (Європейська кредитно-трансферна система) | - кредитна система вищої освіти, що використовується в Європейському просторі вищої освіти, включаючи усі країни, що входять до Болонського процесу. ЄКТС розглядається як узагальнення кредитно-трансферної системи організації навчального процесу. Використання ЄКТС є обов'язковою вимогою при акредитації освітніх програм та навчальних закладів. Це орієнтована на особу, що навчається, система накопичення і трансферу кредитів, яка ґрунтується на прозорості результатів навчання і навчального процесу. Її метою є сприяння плануванню, наданню, оцінюванню, визнанню та підтвердженню кваліфікацій та навчальних модулів, а також сприяння мобільності студентів. ЄКТС широко використовується у формальній вищій освіті та може застосовуватися для інших видів діяльності у навчанні впродовж життя . |
| Кредит ЄКТС | - кількісний засіб вираження обсягу навчання, що ґрунтується на навчальному навантаженні студентів, необхідному для досягнення очікуваних результатів навчального процесу на певному рівні. Кредити ЄКТС обсягом 36 годин, які були запроваджені наказом МОНУ від 20 жовтня 2004 р. № 812, замінюються на кредити ЄКТС обсягом 30 годин без зміни кількості кредитів. |
| Трансфер (перенесення) | – процес визнання кредитів, присвоєних в одному контексті, в іншому контексті з метою отримання кваліфікації. |
| Результати навчання | - описують те, що, як очікується, має знати, розуміти чи вміти робити студент після успішного закінчення процесу навчання. Вони пов'язані з дескрипторами рівнів національних і європейської рамок кваліфікацій. |
| Кредитно-трансферна система організації навчального процесу (КТСОНП) | - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Система включає:
|
| Навчально-методичний комплекс дисципліни (НМКД) | – це певна, чітко визначена сукупність навчально-методичних документів, що являють собою модель освітнього процесу, яка згодом буде реалізована на практиці. Мета призначення НМК дисципліни полягає в тому, щоб забезпечити цілісний навчальний процес з певної дисципліни в єдності цілей навчання, змісту, дидактичного процесу й організаційних форм навчання. |
| Навчальна дисципліна (у вищому навчальному закладі) | - педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок. |
| Модуль | - це поіменована, цілісна, структурована та певним чином документована змістова частина освітньо-професійної програми підготовки фахівця, яка повинна бути засвоєна студентом в ході реалізації різних форм навчального процесу і забезпечує здобуття ним відповідних компетенцій. |
| Змістовий модуль | - це сукупність навчальних елементів програми, що поєднані за змістом навколо певного навчального об'єкту. |
| Навчальний елемент (дидактична одиниця) | - мінімальна доза навчальної інформації, що зберігає властивості навчального об'єкта. |
| Навчальний об'єкт | - навчальна інформація певного обсягу, що має самостійну логічну структуру та зміст та дає змогу оперувати цією інформацією у процесі діяльності мислення. |
| Заліковий кредит | - одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння модуля (змістового модуля), є також заліковою одиницею виміру засвоєння навчального матеріалу (залікових кредитів). |
| Навантаження | - зазначення часу, що зазвичай є необхідним студентам для завершення усіх видів навчальної діяльності (таких як лекції, семінари, проекти, практична робота, самостійне навчання і екзамени), потрібного для досягнення очікуваних результатів навчання. |
| Навантаження студента з дисципліни (модуля) впродовж періоду навчання (семестру, триместру тощо) | - складається з контактних годин (лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять, консультацій), самостійної роботи, підготовки та проходження контрольних заходів, на які розподіляються кредити, встановлені для навчальних дисциплін. |
| Оцінювання | - сукупність методів (письмові, усні та практичні тести/екзамени, проекти і портфоліо), що використовуються при оцінюванні досягнення особами, що навчаються, очікуваних результатів навчання. |
| Критерії оцінювання | - описи того, що має зробити особа, яка навчається, як очікується, щоб продемонструвати досягнення результату навчання. |
| Контрольні заходи | - включають поточний, модульний і підсумковий контроль |
| Поточний контроль | - здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку рівня засвоєння студентом навчального матеріалу. |
| Модульний контроль | - передбачає проміжне оцінювання якості засвоєння студентом теоретичного і практичного матеріалу певного змістового модуля дисципліни. |
| Підсумковий контроль | - проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершальних етапах за національною шкалою і шкалою ЄКТС. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента. |
| Підсумковий семестровий контроль з навчальної дисципліни | - проводиться у формі семестрового екзамену або заліку за обсягом навчального матеріалу, визначеним робочою програмою, і в терміни, встановлені розкладом. |
| Підсумковий модульний контроль (далі ПМК) | - здійснюється викладачем академічної групи по завершенню вивчення всіх тем модуля на передбаченому навчальним планом контрольному занятті з модуля. Форми проведення ПМК мають бути стандартизованими і включати контроль науково-теоретичної підготовки (тестова форма) та контроль практичної підготовки (перелік практичних навичок). |
| Семестровий екзамен (екзамен) | – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни, що проводиться як контрольний захід. |
| Семестровий залік | - виставляється за результатами поточного і модульного контролю і не передбачає обов'язкової присутності студентів. |
| Оцінювання модуля (далі – ОМ) | визначається викладачем академічної групи та затверджується завідувачем кафедри. Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни. Набрана сумарна кількість балів конвертується в академічну (традиційну) та ЕСТS оцінки. |
| Навчальні (аудиторні) заняття | – лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. |
| Лекція | – основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. |
| Лабораторне заняття | – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі. |
| Практичне заняття | – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. |
| Семінарське заняття | - форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). |
| Самостійна робота студента | – основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових навчальних занять. |
| Індивідуальна робота студента | - включає виконання індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) з окремих дисциплін та індивідуальні заняття (за навчальними планами спеціальностей СУЕМ – «ІРС», за розкладом занять – «заняття з ІРС») |
| Індивідуальні (навчально-дослідні) завдання (ІНДЗ) | - реферати, розрахункові, розрахунково-графічні, контрольні, курсові роботи, навчальні проекти тощо. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем. Індивідуальні завдання студента оцінюються в балах ЕСТS (не більше 10 балів), які додаються до суми балів, набраних за поточну навчальну діяльність. |
| Індивідуальна робота студента під керівництвом викладача (заняття з ІРС) | - це один з видів самостійної роботи студента, який планується (у навчальному плані, розкладі занять) як робота в аудиторії. Ці заняття викладач може присвятити додатковому розгляду певних питань з теоретичного матеріалу, складного для самостійного опрацювання, або використовувати для здійснення консультацій (у т.ч. з тематики індивідуальних завдань, або для проведення заходів поточному і модульного контролю (контрольних робіт, тестування, опитування, перевірка виконаних студентами самостійних робіт з тематики дисципліни). |
| Рейтинговий показник з дисципліни | – це числова величина, яка дорівнює сумі набраних студентом балів під час вивчення дисципліни та контролю знань з усіх її модулів за встановленою для даної дисципліни шкалою розподілу балів. |